uk UK
Слухати розповідь
Художник-символіст
М. І. Сапожников
«Автопортрет у фіолетовій кімнаті». 1920-ті рр.
Полотно, олія, 46×35 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
Художник-символіст
Творчість Михайла Сапожникова (1871–1937), зважаючи на його унікальність як послідовного художника-символіста, посідає особливе місце в історії українського образотворчого мистецтва 1910-х — 1920-х років. Водночас, на жаль, прізвище майстра і його доробок майже невідомі за межами нечисленного кола знавців.
Про символічну творчість

Михайло Сапожников не вів щоденника, не залишив мемуарів. До наших часів зберіглася тільки одна програмна стаття художника — «Про символічну творчість у мистецтві».

Саме з ідеями й естетикою символізму — важливою філософською та мистецькою складовою світової та української культури кінця XIX — початку ХХ століття — пов’язана визначна частина творчого доробку художника.

Журнал мистецтв «Аргонавты». Катеринослав, 1918. №2.
Офорт символістського твору «Гроза»,
стаття М.І. Сапожников «Про символічну творчість у мистецтві» (початок)
Журнал мистецтв «Аргонавты». Катеринослав, 1918. №2.
Офорт символістського твору «Гроза»,
стаття М.І. Сапожников «Про символічну творчість у мистецтві» (початок)
Фотографія Михайла Сапожникова. 1890 р.
Центральний державний історичний архів СРСР.
Академія мистецтв. Ф. 789.
Оп. 11. 1890 р. Спр. 178.
Життєвий шлях Михайла Сапожникова:
Більша частина життя митця пов’язана з Україною, з містом Катеринославом (сучасна назва — Дніпро). Народився ж Михайло Сапожников 27 вересня 1871 року в Саратові. Був тринадцятою дитиною у великій багатодітній сім’ї. Після закінчення в 1890 році Саратовського Олександро-Маріїнського реального училища, за фінансової підтримки місцевих купецького й міщанського товариств, вступив до Імператорської Академії мистецтв.

Імператорська академія мистецтв. Копія Свідоцтва 2 розряду №1307 від 10.05.1895 видане Михайлу Івановичу Сапожникову на право викладати малювання у середніх навчальних закладах.

Центральний державний історичний архів СРСР.
Академія мистецтв. Ф. 789. Оп. 11. 1890 р. Спр. 178. Арк. 52.

За підсумками навчання отримав свідоцтво другого розряду, яке давало право викладати малювання й чистописання в середніх навчальних закладах

М. І. Сапожников
Етюд «Вулиця. Павлоград». 1904 р. Полотно, олія, 20,5×30,5 см.
Збірка Дніпровського художнього музею

Одразу після закінчення фахового мистецького закладу в 1895 році Михайло Сапожников отримав призначення до міста Павлоград (сучасна Дніпропетровська область). Тут розпочався відлік творчої і педагогічної діяльності художника. Він викладав у місцевій жіночій гімназії, а у вільний від учителювання час займався живописом, багато працював на етюдах, фіксуючи павлоградські околиці, вулиці й будинки провінційного міста, місцеву річку Вовчу.

М. І. Сапожников
Етюд «Річка Вовча. Павлоград».. 1904 р.
Полотно, олія, 20,5×29 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
Переїзд до Катеринослава

1908 року Михайло Сапожников переїхав до Катеринослава, де жив і працював до 1937 року. Художник одразу включився в бурхливе культурне життя губернського міста.

М. І. Сапожников.
«Автопортрет у костюмі з краваткою-метеликом». 1910–1920-ті рр.
Полотно, клейові фарби, 37,5×28 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
Михайло Сапожников (другий ряд знизу, п’ятий справа) на відкритті у Катеринославі Картинної галереї.
27 квітня 1914 року (за старим стилем).
Архів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

Митець займався просвітницькою і педагогічною діяльністю, постійно брав участь як експонент у місцевих художніх виставках, як член художньої комісії Катеринославського наукового товариства викладав на художніх курсах, виступав одним з ініціаторів створення й відкриття навесні 1914 року художнього музею, тому має повне право вважатися одним із фундаторів закладу.

Не лише громадська активність, а й творчі практики митця були тісно пов’язані з подальшою діяльністю художнього музею в Катеринославі, особливо на початкових етапах функціонування мистецької установи. Зауважимо, що першою музейною експозицією, яка репрезентувала місцевий мистецький осередок, стала саме масштабна персональна виставка Михайла Сапожникова 1926 року.

М. І. Сапожников
«Автопортрет у білій косоворотці».
1910-ті – 1920-ті рр.
Полотно, олія, 28×17 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
Музейна колекція

Наразі саме Дніпровський художній музей володіє найбільшою з відомих колекцій робіт Михайла Сапожникова, що складається з понад 270 творів живопису й графіки.

Музейна колекція робіт Михайла Сапожникова надає доволі цілісне уявлення про його мистецькі уподобання й пошуки, адже за часом збірка охоплю більш ніж чотири десятиліття творчого шляху художника (1890-ті — 1930-ті рр.).

М. І. Сапожников
Серія І «Досвітні видіння». Картина №3 «Моління хвиль».
До 1917 р.
Полотно, клейові фарби, 143×84 см.
Збірка Дніпровського художнього музею

Особливий інтерес викликають роботи символістського спрямування, що об’єднані у дві серії по дванадцять картин: Серія №1 «Досвітні видіння» (створена до 1917 р.) та Серія №2 (створена до 1926 р.). Хоч символістський напрям в образотворчому мистецтві не слід обмежувати певним художнім стилем, все ж таки слід зазначити, що роботи двох серій стилістично тяжіють до мистецтва модерну.

М. І. Сапожников Серія ІІ. Картина №4 «Втрата»
До 1926 р.
Полотно, клейові фарби, 133×129 см.
Збірка Дніпровського художнього музею

та Серія №2 (створена до 1926 р.). Хоч символістський напрям в образотворчому мистецтві не слід обмежувати певним художнім стилем, все ж таки слід зазначити, що роботи двох серій стилістично тяжіють до мистецтва модерну.

М. І. Сапожников Серія ІІ. Картина №12 «Пісня сопілки» До 1926 р.
Полотно, клейові фарби, 100×188 см.
Збірка Дніпровського художнього музею

Світ символістського живопису Михайла Сапожникова сповнений загадок і нерозкритих таємниць. У картинах серій, що були створені під враженням від революційних подій, Першої світової війни та Визвольних змагань в Україні, митець у художніх образах-символах прагне віддзеркалити як «одвічні» риторичні теми, так і цілком злободенні явища свого часу. Конкретні образи, події, усю історію людства автор розглядає в площині глобальній. Митець художньо осмислює вічні категорії добра і зла, світла і мороку, правди і кривди, розмірковує про життя і смерть, вічність і тлінність.

Автопортрети різних періодів
М. І. Сапожников.
«Автопортрет у костюмі з краваткою-метеликом». 1910–1920-ті рр.
Полотно, клейові фарби, 37,5×28 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
М. І. Сапожников
«Автопортрет у фіолетовій кімнаті». 1920-ті рр.
Полотно, олія, 46×35 см.
Збірка Дніпровського художнього музею
М. І. Сапожников
«Автопортрет з суворим поглядом»
1920–1930-ті рр.
Полотно, клейові фарби, 20,5×14 см
Збірка Дніпровського художнього музею
М. І. Сапожников
«Автопортрет у картузі та піджаку»
1920-ті – 1930-ті рр.
Полотно, клейові фарби, 29×21,5 см
Збірка Дніпровського художнього музею
М. І. Сапожников
«Автопортрет у світлій тужурці»
1930-ті рр.
Полотно, олія, 49,5×41 см
Збірка Дніпровського художнього музею
Автори проєкту
Цифрова виставка «Світ символів Михайла Сапожникова» — результат спільної роботи фахівців у галузі мистецтвознавства, музейної справи та інформаційних технологій.
Сергій Несмачний
  • Доктор філософії з мистецтвознавства;
  • Старший викладач кафедри експертизи культурних цінностей та дизайну Університету митної справи та фінансів;
  • Заступник директора з наукової роботи КЗК «Дніпровський художній музей» ДМР.
Куратор проєкту «Світ символів Михайла Сапожникова. Віртуальна галерея творів живопису»
Олена Капшукова
  • Доктор філософії з мистецтвознавства;
  • Старша наукова співробітниця КЗК «Дніпровський художній музей» ДМР
PR-менеджер проєкту «Світ символів Михайла Сапожникова. Віртуальна галерея творів живопису»
Організації-партнери
Український культурний фонд
Сприяння збереженню та актуалізації культурної спадщини, підтримка досліджень, пов’язаних із культурою та креативними індустріями, впровадження інновацій і цифровізації культури
Дніпровський художній музей
Збереження та популяризація мистецької спадщини Михайла Сапожникова й української культури